19 квітня

 

№ з/п	Предмет	Теоретичний матеріал	Практичні завдання
1.	«Я досліджую світ»	Спостереження за явищами природи навесні. Фіксація результатів спостереження. Причиново-наслідкові зв’язки в природі. Робота з інформацією природничого змісту.	Урок онлайн 13.00 Марина Козіцька запрошує вас на заплановану конференцію: Zoom. Тема: "Я досліджую світ" Время: 19 апр. 2021 01:00 PM Киев Подключиться к конференции Zoom https://us04web.zoom.us/j/78267412247?pwd=bXFZRUJTbmRLSHQveGdVUUtJUHMrQT09 Идентификатор конференции: 782 6741 2247 Код доступа: 1020   Опрацювати конспект уроку 
2.	Математика	Розв’язання проблемних життєвих ситуацій, які гуртуються на конкретних даних, за допомогою групи величин, пов’язаних між собою. спираючись на наявні дані.	Урок онлайн 14.00 Марина Козіцька запрошує вас на заплановану конференцію: Zoom. Тема: Математика Время: 19 апр. 2021 02:00 PM Киев Подключиться к конференции Zoom https://us04web.zoom.us/j/79368777189?pwd=N2FDNWh0S2gzVytiRjJzdWtNb3NIZz09 Идентификатор конференции: 793 6877 7189 Код доступа: 1020  Домашнє завдання Ст. 80 № 516, 517, 518
3.	Українська мова	Виразне читання твору. Рима у вірші. Питання та завдання до тексту (порівняння словесних замальовок  та малюнка). Взаємоперевірка. Визначення закінчення у словах. Повторення вивченого матеріалу. Перевірка орфограм зручним способом.	Урок онлайн 15.00  Марина Козіцька  запрошує вас на заплановану конференцію : Zoom Тема: Українська мова Время: 19 апр. 2021 03:00 PM Киев Подключиться к конференции Zoom https://us04web.zoom.us/j/73645197263?pwd=OGtDeTFzNnZvYndjZXM5YjZPZUdCdz09 Идентификатор конференции: 736 4519 7263 Код доступа: 1020 
4.	Українська мова	Передбачення змісту твору за уривком. Жанрова особливість твору. Мова художнього твору. Виразне читання твору. Питання та завдання до тексту. Вибіркове читання: пошук у тексті певної інформації. Робота з лексичним значенням слова. Робота з медіатекстом. Повторення вивченого матеріалу. Перевірка орфограм зручним способом.	Пройти Олімпіаду з української мови 1.  Відкрийте посилання  https://naurok.ua/class 2.  Введіть код: 6368819
5.	«Я досліджую світ»	Виготовлення  об’ємних виробів з природніх матеріалів за інструкцією.  Безпечні прийоми праці під час застосування інструментів та пристосувань. Економне використання матеріалів. Презентація власної діяльності. Взаємооцінювання за наданими критеріями.	Працюємо за матеріалом альбома-посібника «Маленький трудівничок» (ст.87) 1. Прочитати інформацію від Черепашки. 2. Ознайомитися з послідовністю виконання роботи. 3. Повторити правила безпеки роботи з інструментами та пристосуваннями (форзац альбому). 4. Виконати роботу. 5. Презентувати свою роботу у класній групі Viber.
Конспект уроку «Я досліджую світ» 1. Передбачення теми уроку Прочитайте ланцюжок слів, спробуйте передбачити, куди ми вирушимо далі в мандрівку. ·         Що було для вас підказкою? 2. Робота над змістом уривка “Перо лелеки” Читання уривка. Щоб дізнатися, куди ми сьогодні вирушимо разом із жевжиками, прочитайте про нову пригоду наших друзів (підр. с. 96). Вправа “Дайте відповідь”. ·         Чи справдилися ваші передбачення щодо нашої подорожі? ·         Чому жевжикам шкода було закінчувати мандрівку? ·         Що цікавого ви знаєте про лелеку? ·         Що говориться в оповідці про здатність лелек “передбачати” погоду? Вправа “Обери”. Пригадайте події, про які йдеться у прочитаному уривку, та оберіть правильні варіанти закінчення речень (зош. с. 47, завд. 1). Вправа “Наведи”. Наведіть малюнок обома руками, розфарбуйте його (зош. с. 47, завд. 3). 3. Спостереження “Що відбувається у гнізді лелеки?” Подивіться відео та дізнайтеся, що ж відбувається у гнізді лелеки. https://youtu.be/vVuHVDk6bFs ·         Пригадайте і назвіть синоніми до слова лелека. 4. Перегляд відео “Лелеки. Українські птахи. Цікаві факти” https://youtu.be/OoVtl0MGAJo ·         Що нового ви дізналися про лелек? ·         Які факти вас зацікавили / здивували? ·         Про що захотілося дізнатися більше? Запиши три факти про лелеку (зош. с. 47, завд. 2). 5. Віртуальна подорож Хмельницькою областю Робота з адміністративною мапою України. ·         Пригадайте, куди прилетіли жевжики по перо лелеки. ·         Знайдіть на мапі Хмельницьку область. У якій частині України вона розташована? ·         З якими областями вона межує? ·         Яке місто є обласним центром Хмельницької області? Додаткова інформація Хмельницька область розташована на заході України. Обласний центр — місто Хмельницький. Протяжність області з півночі на південь 220 км, а із заходу на схід — 120 км. Межує на північному заході з Рівненською, на північному сході з Житомирською, на сході з Вінницькою, на півдні з Чернівецькою, на заході з Тернопільською областями. Робота з контурною мапою. Знайдіть на контурній мапі Хмельницьку область і зафарбуйте її. Позначте обласний центр (зош. с. 47, завд. 4). Ознайомлення із символікою області  Подивіться на герб і прапор Хмельницької області. Що на них зображено? Як думаєте, про що можуть розповісти ці символи? Герб Хмельницької області — це щит, що має форму чотирикутника з півколом в основі. Поле щита розтяте на синє і червоне. Над лінією ділення розташовані золоте 16-променеве сонце з людським обличчям і два золоті хлібні колоски. Сонце є традиційним символом Поділля. Червоний колір узятий з герба Волині. Колоски символізують аграрну спрямованість області, а також зображають літеру “Х” — першу в назві області. Щит облямований декоративним картушем. У складі картуша над головою герба — зображення розгорнутої книжки. Прапор Хмельницької області є символом, що відображає історію й традиції області. 6. Найцікавіші місця Хмельниччини Хмельниччина багата на унікальні місця, географічні цікавинки, старовинні унікальні маєтки, замки, церкви. Штучний водоспад в Маліївцях. Навряд чи ще якийсь куточок України може похвалитися такою неймовірною спорудою. Самотня скеля висотою під два десятки метрів з небаченої краси водоспадом приваблює багато туристів. Вода, що стікає цівкою по зарослому мохом камінню, за 2 метри до землі розсіюється над входом у печеру, а потім збирається докупи і стікає довгим дерев’яним жолобом у ставок. Здалеку двоярусний грот нагадує велета: порослого густим мохом, із роззявленою пащею-печерою. А вода, що стрімко падає з висоти майже двох десятків метрів і стікає до озера старезним дерев’яним жолобом, не зупиняється ні на мить вже кілька століть поспіль. Свято-Михайлівський монастир розташований на висоті близько 70 метрів над берегом Дністра на середній терасі схилу Білої гори. Сьогодні на місці монастиря залишилися три печери і розташовані в два яруси ніші. Тільки в одній частині збереглися келії та місця поховання ченців. З південного боку неподалік від печери монастиря можна виявити напис, який датують ХІ століттям. До наших днів збереглися руїни Михайлівської церкви. Джерела в Голоскові, які не замерзають. Завдяки унікальному мікроклімату, в Голоскові, що неподалік Хмельницького, джерела не замерзають і в найлютіші морози. Це чи не єдине місце на Хмельниччині, де зимують дикі качки, чаплі та часом навіть лелеки. Таких джерел тут близько п’ятнадцяти. Вони б’ють з-під землі посеред села й розтікаються тонкими струмками, утворюючи болітця й невеличкі ставочки. Ані джерельні струмки, ані ставки не вкриваються льодом навіть у люті морози. Це єдине скупчення такої кількості джерел поблизу річки Південний Буг. Унікальний вітряк-музей на Славутчині. На Славутчині в селі Клепачі на музей перетворили дерев’яний вітряк. Йому вже понад півтора століття. Донедавна він ще молов борошно. Збудований, як кажуть, на семи вітрах. Місце вибрали дуже вдало: на справжнісінькому вітрогоні. Бо кілька метрів убік — і вітру немає, а тут відчувається і в тиху погоду. Без перебільшення, цей вітряк для клепачан — оберіг села. Водоспад Бурбун на Дунаєвеччині. П’ятиметровий водоспад схований у гущавині каньйону і впадає в невелике озерце з блакитною водою. Водоспад нагадує райський куточок: незаймана дика природа, вкрите мохом каміння, кущі папороті. Вербецька товтра — гора з чотирма вершинами — це ботанічний заказник у складі Національного природного парку “Подільські Товтри”. Цей дивовижний краєвид приваблює і не залишає байдужими. На вершинах товтри (а їх тут чотири — звідси й друга назва — “Чотири кавалери”) нагромаджене чудернацьке каміння, на якому цвітуть дивовижні жовті квіти. Тут можна прогулятися... дном стародавнього моря. Товтри — явище унікальне, аналогів якому в світі практично немає. Мільйони років тому це були морські рифи. Тобто, товтри — це не гори, утворені внаслідок тектонічного руху, а “продукт” діяльності живих організмів — молюсків і коралів. 7. Перегляд відео “Хмельницька область” https://youtu.be/a6XHSHE0xmM