Математика
Українська мова
Дидактичні матеріали з української мови ст.65 №3
Прочитати оповідання за особами, переказати.
ЇЖАЧОК-РЕП’ЯШОК
Оповідання
Володя підкидає м’яча вище хати, а Сергійко — вище ясена. Володі подобається грати з братиком. Підскочив — одпасував. А Сергійко підкинув ще вище. Цього разу Володя прогавив — і м’яч упав у малинник, що за штахетами.
— Піди принеси,— сказав Сергійко.
— Чому я повинен приносити? Ти ж його туди закинув.
— А ти не одбив — тобі і йти.
І Володя пішов.
— Піди принеси,— сказав Сергійко.
— Чому я повинен приносити? Ти ж його туди закинув.
— А ти не одбив — тобі і йти.
І Володя пішов.
Малинник густий, довкола нього — штахети і трава. Дивиться Володя: там, де повинен був упасти м’яч, колючий їжачок клубочком скрутився, наче м’яч їжачком став. А в траві, біля штахетів, лежав справжній, гумовий. Володя штовхнув його ногою у малинові зарослі, щоб не було видно, і гукнув:
— Йди сюди, Сергійку!
— Що там? Не можеш знайти м’яча?
— Його вже ніхто не зможе знайти.
— Чому? Де ж він дівся?
— Йди сюди — побачиш.
Сергійко підійшов і радісно скрикнув:
— О! їжачок!..
— М’яч на їжачка перетворився, як у тій казці, що вчора по телевізору показували. Впав у малинник — і перетворився... І зараз ти не повіриш, як не вірив, що сонечко уміє говорити.
— Він тут живе,— сказав Сергійко.
— Хто?
— їжачок.
— І зовсім ні. Він тільки що з’явився. Був м’ячем і захотів стати їжачком. От і став. А захоче — знову стане м’ячем.
— Казочка.
— Нехай буде казочка, але спробуй знайти м’яча,— став біля штахетів Володя та одсунув ногою м’яча у густу траву.
Сергійко глянув туди, сюди. М’яча не побачив ніде і сказав:
— Коли так, то винеси цьому колючому м’ячикові в блюдечку молока.
Зрадівши, що братик повірив, Володя, щось мугикаючи, поспішив до хати.
Повертаючись з молоком, він виразно проказував віршик:
М’ячик став їжачком — Поласує молочком, їжачок-реп’яшок,
Із колючок кожушок.
— Йди сюди, Сергійку!
— Що там? Не можеш знайти м’яча?
— Його вже ніхто не зможе знайти.
— Чому? Де ж він дівся?
— Йди сюди — побачиш.
Сергійко підійшов і радісно скрикнув:
— О! їжачок!..
— М’яч на їжачка перетворився, як у тій казці, що вчора по телевізору показували. Впав у малинник — і перетворився... І зараз ти не повіриш, як не вірив, що сонечко уміє говорити.
— Він тут живе,— сказав Сергійко.
— Хто?
— їжачок.
— І зовсім ні. Він тільки що з’явився. Був м’ячем і захотів стати їжачком. От і став. А захоче — знову стане м’ячем.
— Казочка.
— Нехай буде казочка, але спробуй знайти м’яча,— став біля штахетів Володя та одсунув ногою м’яча у густу траву.
Сергійко глянув туди, сюди. М’яча не побачив ніде і сказав:
— Коли так, то винеси цьому колючому м’ячикові в блюдечку молока.
Зрадівши, що братик повірив, Володя, щось мугикаючи, поспішив до хати.
Повертаючись з молоком, він виразно проказував віршик:
М’ячик став їжачком — Поласує молочком, їжачок-реп’яшок,
Із колючок кожушок.
Немає коментарів:
Дописати коментар